Navigation – Plan du site

AccueilNuméros53Історії, з якими ми виживаємо: ко...

Історії, з якими ми виживаємо: когнітивне дослідження українських військових мемів

The Stories-We-Survive-By: A Cognitive Case Study of Ukrainian War Memes
Les histoires par lesquelles nous survivons : une analyse cognitive des mèmes ukrainiens dédiés à la guerre
Ievgeniia Bondarenko
Traduction(s) :
Les histoires par lesquelles nous survivons : une analyse cognitive des mèmes ukrainiens dédiés à la guerre [fr]

Résumés

Cet article vise à identifier les principaux types d’histoires écolinguistiques par lesquelles nous survivons, tels qu’ils sont mis en œuvre dans un corpus de 1000 mèmes Internet ukrainiens sélectionnés au hasard, qui se concentrent sur la guerre actuelle avec la fédération de Russie. En m’appuyant sur la théorie écolinguistique, j’identifie les histoires par lesquelles nous survivons comme des conceptions cognitives dynamiques formées dans l’esprit des représentants d’une culture particulière pour assurer sa stabilité. Cela fait des mèmes de possibles outils efficaces de contre-propagande ou des moyens à haute validité écologique pour assurer l’intégrité d’une image du monde nationale. D’autre part, les histoires qui s’incarnent dans ces mèmes Internet sont des formes de réaction sociale équivalentes à une compensation psychologique causée par le traumatisme de la guerre. En termes de typologie, on distingue les histoires avec lesquelles nous survivons qui sont idéologiques, métaphoriques, cadrantes, identifiantes, axiologiques, aléthiques, lacunaires et saillantes. Cet article démontre aussi que du point de vue de leurs fondements cognitifs, ces histoires sont ancrées dans quatre types principaux d’opérations cognitives. L’opération d’attention/saillance, pour former des histoires lacunaires ou des histoires saillantes ; l’opération d’évaluation/comparaison, qui est la base commune aux histoires métaphoriques et aux histoires-cadres ; l’opération de mise en perspective épistémologique, sur laquelle se fonde la formation d’histoires idéologiques et aléthiques ; et les histoires identifiantes et axiologiques sont interprétées au sein des opérations gestaltistes. Je démontre également que chaque type d’histoire peut être identifié à l’aide de marqueurs multimodaux spécifiques.

Haut de page

Texte intégral

1Бурхливий розвиток еколінгвістики, яка у широкому сенсі набуває ознак нового парадигмального напряму мовних студій (див., напр., Fill & Mühlhäusler, 2001), слушно тлумачиться її адептами як один із результатів кропіткого пошуку засобів та знаряддя для виживання людства чи окремого суспільства.

2Під час жорсткого військового конфлікту, в якому наразі знаходиться Україна, особливо актуальним є питання захисту та збереження цілісності її інформаційного поля. Відомим є факт, що активним бойовим діям, як правило, передує, а потім їх супроводжує потужна інформаційна підготовка, спрямована на їхнє виправдання перед внутрішньою аудиторією країни-агресора, а також перед міжнародною спільнотою. Така підготовка набуває характеру гібридної війни, яка визначається як сполучення військової стратегії з інформаційно-політичним протистоянням (Hoffman, 2007). Серед багатьох важелів, в її межах спостерігається широке залучення фейків та інших деструктивних наративів (Appel, Marker & Gnambs, 2019). Безпосередніми завданнями такої інформаційної війни з боку агресора є руйнування репутації, історичної та культурної ідентичності, а також однорідності інформаційного поля протилежної сторони конфлікту.

3Протистояння цьому руйнівному впливу я вважаю доцільним розглядати у межах теорії еколінгвістики, яка тлумачить пропаганду як токсичне засмічення інформаційного поля (Haig, 2001: 217). На думку Е. Хейга, еколінгвістика, таким чином, надає поштовху контрпропаганді. На тлі бурхливого розвитку каналів соціального спілкування, таких як месенджери, другий та третій веб Інтернету, вона має лише частково інституційну природу. Іншими словами, за інформаційне, як і за бойове протистояння у цій війні, беруть на себе відповідальність не тільки компетентні інституції, але й широкі кола суспільства, спроможні самостійно і стихійно генерувати відповідний контент. Хоча в сучасному інформаційному середовищі контрпропаганда демонструє варіативність джерел, її функції залишаються незмінними. Ураховуючи головні цілі пропаганди, вони можуть тлумачитися як екологічні засоби протистояння засміченню інформаційного поля України з метою збереження його національно-культурної цілісності та сприйняття об’єднанню суспільства через виопрацьовування його спільної екологічно замкненої (sustainable) системи цінностей.

1. Мем як історія, з якою ми виживаємо

4Через природні якості та функції як явища із величезним соціальним підґрунтям пропаганда має величезну кількість каналів та форматів утілення. Одним із них є мем.

5Існує багато різноманітних ознак інтернет-мему, номенклатуру яких неодноразово корегував сам автор терміна Р. Докінз (2006; Solon, 2013) та доповнили Б. Віггінс і Г. Бауерс (2014) та Л. Шифман (2014). Вони запропонували поняття інтернет-різновиду мему, та виокремили його найсуттєвіші риси, серед яких релевантними для функцій контрпропаганди є креативне репродукування («поцуплених») оригінальних ідей та інтертекстуальність (Wiggins & Bowers, 2014: 8). Формально меми постають як візуальні макроси, які опційно можуть супроводжуватися вербальним елементом, наприклад, хештегованим концептом чи відомою фразою, а також як їхні новітні типи — демотиватори та так звані гіфкі чи анімовані зображення.

6У межах еколінгвістичної парадигматики, пропонованої А. Штіббе у його ґрунтовній монографії, уважаємо можливим тлумачити мем як засіб утілення історій, з якими ми виживаємо (stories-we-survive-by), когнітивні структури світопізнання, породжені нагальними поточними потребами людства (2021: 5), а у нашому випадку — культурної спільноти, саме існування якої наразі ставиться під питання. Такі історії дещо відрізняються від історій, з якими ми живемо (stories-we-live-by), тобто історій вже міцно укорінених в менталітеті народу (2021: 4), і тому таких, що не підлягають змінам. Історію А. Штіббе тлумачить як когнітивну структуру, що існує в розумі представників однієї культури. Тут мається на увазі когнітивна структура, яка формується в розумі індивіда та безпосередньо впливає на сприйняття світу (там само). Ці відносно нові поняття перегукуються із усталеним уявленням про національно-культурну картину світу, когнітивним підґрунтям якої є система концептуальних структур, характерна для представників певної нації (Musolff, 2017).

2. Когнітивний аспект контрпропаганди

7Когнітивний аспект цього явища дозволяє тлумачити завдання контрпропаганди як набір ментальних операцій, спрямованих на формування цілісної національно-культурної картини світу (Taylor, 1995; Musolff, 2017). Національно-культурну картину світу я розглядаю як систему культурних домінант (Sharifian, 2017; Colagè & D’Errico, 2020), які знаходяться у постійному дінамічному єірархічному взаємозв’язку. Характер такого взаємозв’язку, як показали польові дослідження, постійно змінюється: одні домінанти стають більш промінантними, інші через плинні умови відходять на другий план. Так, наприклад, одним із промінантних протягом останніх довоєнних років в Україні був домен верховна рада, який інтерпретувався через низку корпоральних метафор (Musolff, 2021: 119–122). Наразі головним є збройна боротьба за збереження територіальної та національно-культурної цілісності держави, що актуалізуються у величезному розмаїтті медійних ресурсів, в тому числі й мемів (Horbyk & Orlova, 2022).

8З іншого боку, контрпропаганда широко спирається на когнітивну базу сторони супротивника, спрямовуючи її впливову силу проти неї самої. Серед багатьох когнітивних операцій, які залучаються задля її знецінення чи повної руйнації є когнітивний парафраз (echoing) (Mendoza-Ibanez & Lozano-Pilacio, 2019). Сутність такого парафразу полягає в концептуальній реструктурації первинної бази даних (сценарію) пропаганди на користь сторони, яка захищається. Часто парафраз тлумачиться як когнітивне підґрунтя гумору, однак, практика показує, що це відбувається не скрізь. Парафраз у політичному протистоянні веде до створення нового смислу. У якості прикладу, відомо, що одним з широко залучених доменів антиукраїнської пропаганди є історія Другої Світової війни, яка за радянською традицією називається Великою Вітчизняною. Парафраз в цьому випадку полягає у зміні промінантності концептів, де, наприклад, роль переможця надається виключно СРСР та Росії в його складі, роль Європи та США замовчується чи навіть їм абсурдно приписується співчуття німецькому фашизму. Парафраз у цій моделі торкнувся також й історичних уроків, які пропагує кожна із сторін. Їхнє утілення виглядає як протистояння слоганів «Можем повторить» та «Ніколи знову». Характерним є те, що такі слогани швидко і спонтанно стають контамінативними, тобто швидко розносяться по мережі, месенджерам та іншим засобам неінституційного спілкування і набувають характеру мемів.

9Окрім лінгвокультурного аспекту, у когнітивній типологізації історій, втілених у мемах, вбачаємо продовження відомої теорії Р. Ленекера про ментальну/когнітивну операцію (construal). Під когнітивною операцією розуміється процес і результат моделювання дійсності у свідомості людини згідно із закономірностями її когнітивної діяльності (Langacker, 2000: 5). Услід за Р. Ленекером, В. Крофт та А. Круз виокремлюють чотири основні когнітивні операції: уваги/салієнтності (attention/salience), де задіяно операції з увагою та зорові ефекти сприйняття; оцінювання/порівняння (judgement/comparison), де залучаються поняття про категорію та фрейм, метафору, фон/фігуру; перспективи (perspective), де використовується поняття точки зору (vantage point), загального знання, емпатії та об’єктивності/суб’єктивності; а також гештальту, де вибудовуються поняття по обмеженість предмету, топологічні/геометричні схеми, масштаб, динаміку та характер взаємодії явищ, їхню сутність та зв’язок (Croft & Cruse, 2004: 46).

10Згідно з методологією еколінгвістики, яка передбачає врахування комплексу факторів, що пливають на мовні процеси, А. Штіббе розширює номенклатуру наративів, які він власно називає історіями, і в їхню типологію залучає не тільки логічні, але й соціальні фактори, наприклад, такі як ідеологія. Тож, А. Штіббе пропонує таку типологію історій: ідеологічні (ideologies), метафоричні (metaphors), фреймові (framings), ідентифікуючі (identities), аксіологічні (evaluations), алетеїчні (convictions), лакунарні (erasure) та салієнтні (salience) (Stibbe, 2021 [2015]).

11Адаптуючи історії, з якими ми виживаємо до завдань контрпропаганди, можливо припустити, що їх можна згрупувати за ознаками когнітивних операцій, які слугують відповідним підґрунтям історій.

12Отже, меми, що втілюють історії про війну в Україні, є релевантним для еколінгвістики об’єктом дослідження. Головною метою роботи вважаємо виявлення меметичних засобів утілення різних типів історій про війну в Україні, з якими ми виживаємо. Мета зумовлює необхідність розв’язати такі завдання: 1) схарактеризувати функції мему про війну в межах еколінгвістичної парадигми; 2) з’ясувати сутність когнітивних операцій, що є підґрунтям кожного типу історії; 3) виявити відповідність між номенклатурою історій та типом когнітивної операції, що втілює мем, а також виокремити типові маркери для кожного типу історії, утіленої в мемі.

13Матеріалом дослідження слугують 1000 англійськомовних та українськомовні мемів, присвячених війні в Україні, відібраних на Телеграм чатах Збройні меми України, Laughter at the Time of War та в чаті Інстаграму SaintJavelin методом довільної вибірки за єдиним тематичним критерієм.

3. Функціональна сутність історій, з якими ми виживаємо

14Функціональний погляд на меми передбачає їхній аналіз у межах функціоналу картини світу, тобто когнітивного утворення, яке має двоїсту, інтепретативно-регулятивну природу. З одного боку, меми сприяють тлумаченню дійсності, тобто реалізують інтепретативну функцію картини світу. З іншого, — можуть слугувати мотиваторами певних дій, тобто регулювати поведінку адресної аудиторії (Appel, Marker & Gnambs, 2019). Цей факт є свідченням суголосності функцій мемів як засобів реалізації картини світу та (контр-)пропаганди.

15Інтерпретативну функцію мемів доцільно розглядати, перш за все, як компенсаторну. Цивілізаційні виклики сучасності, що з ними стикається людство, зумовлюють необхідність знаходження засобів, які за законами людської психіки пом’якшують токсичність природного та соціального оточення людини. У соціальній сфері людина зазнає агресивного впливу оточуючої дійсності та ЗМІ, які є джерелом переважно негативної інформації про війну. Це викликає так звану компенсацію, явище, відоме у психології як «свідоме, або несвідоме спрацювання механізму психіки, що полягає у спробі подолання […] недоліків для відновлення порушеної рівноваги […] процесів шляхом створення протилежно спрямованої реакції» (переклад мій — Є. Б.) (Hjelle & Ziegler, 1992: 73). За аналогією, у соціальній царині спрацьовує колективний компенсаторний механізм у вигляді безпрецедентного зростання обсягів залучення віртуальних засобів спілкування, насамперед, через інтернет-мережі. Відповідно, одна із форм реалізації культурно зумовлених когнітивних механізмів сприйняття світу — історія, втілена у мемі, — також природно набуває широкого розповсюдження, що у вигляді самоіронії відображено на Рис. 1.

Рис. 1. – Мем як ілюстрація соціальної компенсаторної функції.

Рис. 1. – Мем як ілюстрація соціальної компенсаторної функції.

16Меми часто містять іронічні натяки чи гумористичні компоненти, що підсилюють їхній компенсаторний ефект. Втім, особливістю мемів, які мають контрпропагандистську спрямованість, є те, що вони можуть не містити гумору чи іронії, а навпаки викликати негативні емоції: ненависть, жаль, скорботу чи позитивні, як‑от любов чи співчуття. Важливою також спроможність цього типу мемів здійснювати не тільки інтерпретативну функцію, тобто певним чином тлумачити події війни, викликаючи емоційну реакцію, але й регулятивну, тобто мотивувати до певних дій: допомагати армії, вступати до лав збройних сил, надавати прихисток постраждалим біженцям чи тваринам тощо.

17Отже, функціональна спрямованість контрпропагандистських мемів про війну характеризується як інтерпретативна, коли йдеться про компенсаторну складову, яка реалізується серед інших через гумористичну чи іронічну реакцію, та регулятивна, коли меми призначаються для активного фідбеку у вигляді спектру реакцій (емоцій), які ведуть до конкретних дій. Саме регулятивну функцію (Appel, Marker & Gnambs, 2019) ми вбачаємо як безпосереднє утілення контрпропагандистських цілей.

4. Історії, з якими ми виживаємо: когнітивно-функціональний аналіз

18Класифікація А. Штіббе створена у межах критичного дискурс аналізу, який власне є методологічним та методичним підґрунтям еколінгвістики (Stibbe, 2014). Цей факт багато в чому пояснює полемічну еклектичність критеріїв виокремлення історій, з якими ми виживаємо. Однак, виявлення конструктів чи когнітивних операцій, які втілюють аналізовані історії, допомагають подолати цю дискусійну довільність.

19Отже із залученням відібраного нами корпусу мемів та урахуванням їхньої когнітивно-функціональної природи розглянемо історії, з якими ми виживаємо, на конкретних прикладах.

4.1. Ідеологічна історія

20Такою (ideologies) називається історія, яка втілюється в інституційному дискурсі будь якої природи та розповсюджується у межах певного кола користувачів. Особливістю таких історій є наявність директивних максим, які надаються, як правило, в експліцитній формі, як‑от на Рис. 2.

Рис. 2. – Ідеологічна історія в інтернет-мемі.

Рис. 2. – Ідеологічна історія в інтернет-мемі.

21У мемі, який запозичує кадр з відомого фільму «Майор Пейн», наявною є реалізація операції (епістеміологічної) перспективи, де залучається гра з інституційним знанням комунікантів про те, що оперативний штаб Збройних Сил України закликає ЗМІ та користувачів соціальних мереж дотримуватися так званої інформаційної гігієни, в цьому випадку — не розповсюджувати неперевірену інформацію про події на фронті.

22В еколінгвістичному аспекті мем демонструє компенсаторний потенціал у вигляді навмисного перебільшення секретності загально відомої інформації на тлі усвідомленої необхідності у самоцензурі.

4.2. Фреймова історія

23Фреймові історії формуються тоді, коли певне явище (у нашому випадку — війна в Україні чи окремий факт, з нею пов’язаний) як царина цілі розглядається у межах іншої царини джерела, тобто наявною є реалізація когнітивної операції оцінювання/порівняння. Типовими для фреймових історій є слова чи зображення-тригери, тобто елементи, які навіюють ознаки царини джерела. У мемі на Рис. 3 царина цілі поцуплений єнот розглядається на тлі царини джерела військова допомога заходу (хаймарс). Розгорнуто історія виглядає таким чином. Єнот, якого, виходячи з Херсона разом із військами РФ, забрав із собою колаборант директор міського зоопарку, просить надати йому 50 реактивних установок «Хаймарс», щоб за нього помстилися.

Рис. 3. – Фреймова історія в інтернет-мемі.

Рис. 3. – Фреймова історія в інтернет-мемі.

24У мемі простежується прагнення до компенсації негативних емоцій, викликаних фактом мародерства, та занепокоєнням за долю тварини, яка, за мемом, як типовий херсонець, є явним прибічником України (одягнутий у вишиванку). Тригером царини джерела тут є вербальний компонент хаймарс, який сам став мемом.

4.3. Метафорична історія

25Цей тип історії також є реалізацією операції оцінювання/порівняння. Історія метафорично мапує абстрактну царину цілі (ментальний стан українців) у конкретній царині джерела (нестабільна конструкція). У мемі (див. Рис. 4) демонструються хибно скріплена конструкція, яка спирається на єдину фігуру. Під цією фігурою розуміється відео-фрагмент, записаний українським військовим оператором дрону на полі бою та викладений в мережі чи у чатах месенджерів. Як правило, ці кадри, хоча й тяжкі, демонструють успіхи української армії, викликають сильні емоції, тому потужно впливають на метальний стан авдиторії. Тут, однак, додано, що відео подається у музичному супроводі легкого жанру репу (фонку), що, втім, не змінює загального настрою відео інформації, а тільки підсилює його. В історіях цього типу також наявними є тригери царини джерела. В даному випадку це — зображення цеглинки, яка може впасти та порушити всю конструкцію у будь-який момент.

Рис. 4. – Метафорична історія в інтернет-мемі.

Рис. 4. – Метафорична історія в інтернет-мемі.

26Мем втілює прагнення компенсації через самоіронію відчуття ментальної та емоційної нестабільності через військові дії.

4.4. Аксіологічна історія

27Така історія втілює гештальтну операцію. В її межах надається національно-культурно укорінена оцінка певного явища як чогось доброго чи поганого. Ми вбачаємо гештальт як когнітивну основу аксіологічних історій на підставі його визначення психологами. Він постає єдністю, яка складається з компонентів, але не є їхньою сумою, створюючи щось єдине надструктурне (Croft & Cruse, 2004: 63). Таким єдиним надструктурним є, наприклад ціннісна картина світу певної національно-культурної спільноти. Її представнику, як правило, вистачає інтуїтивної звірки чи екстраполяції певного явища на тлі системи цінностей, щоб визначити його як добре чи погане. А. Штіббе у зв’язку з цим говорить про вплив культурних стереотипів в оцінці явищ дійсності (2015: 85). Втім, в історіях, з якими ми виживаємо, найважливішим є протилежне стереотипові, а саме — пристосованість, гнучкість аксіологічної картини світу під впливом ворожої пропаганди. У таких історіях природно мають бути наявними аксіологічні маркери, хоча і не завжди експліцитні. Такою, наприклад, постає історія Олександра Мацієвського, військового полоненого, страта якого була знята та викладена в мережу з метою залякування української аудиторії. Ця постать була віднесена до так званих військових святих, національних героїв та сама стала мемом. Оцінка цього воїна як святого сформована за рахунок його гідного поводження під час страти та слів «Слава Україні!», які стали останніми в його житті, але не вичерпуються цим. Аксіологічність цієї історії формується за рахунок співвіднесення означеної постаті з системою національних цінностей як гештальтом (Рис. 5).

Рис. 5. – Аксіологічна історія в інтернет-мемі.

Рис. 5. – Аксіологічна історія в інтернет-мемі.

28У цьому випадку вербальний компонент коментаря «Герою слава!» є перифразою відомого вітання на адресу окремої персони, бо в такий спосіб досягається ефект колективної відповіді нації на його страту. Еколінгвістична значущість цього мему полягає в тому, що вона є засобом компенсації соціумом травми, спричиненою знищенням громадян України в терористичний спосіб.

4.5. Ідентифікуюча історія

29Така історія (identities) також реалізується у межах гештальтної операції, коли людині пояснюють переваги наявності певних досі відсутніх в неї речей, психологічних чи соціальних рис та якостей у межах національно-культурної картини світу як гештальта. З іншого боку, у мемах вірогідною є також самоіронія, коли певні якості визнаються як не досить повноцінні чи варті хизування. Ці речі чи риси у межах ідентифікуючої історії є визначеними у певному закритому і тому бажаному колі людей, і саме їхнє набуття гарантує включення у цей «закритий клуб». У випадку з мемами про українську війну таким «закритим клубом», власне, і є нація. В А. Штіббе такі історії пояснюються як історії ідентичності людини (2015: 108), що цілком відповідає і сутності розуміння національної ідентичності. Прикладом ідентифікуючої історії є мем на Рис. 6, який в самоіронічному ключі пояснює, в чому саме полягає національна ідентичність українця під час війни. Звичайні дружність, доброзичливість і щирість у випадку, коли країну намагаються знищити, обертається монструозністю, ненавистю та войовничістю.

Рис. 6. – Ідентифікуюча історія в інтернет-мемі.

Рис. 6. – Ідентифікуюча історія в інтернет-мемі.

30Компенсаторність історії забезпечується балансуванням травми, спричиненої військовою агресією.

4.6. Алетеїчна історія

31Цей тип історії (convictions) реалізується у межах операції перспективи. Такі ментальні операції забезпечують можливість вибору власної позиції для автора (vantage point), яка у свою чергу дозволяє означити ступінь вірогідності описаного в історії, тобто її евіденційність (Aikhenvald, 2004). Відповідно, ставлення до факту варіюється від як абсолютно істинного до як абсолютного хибного. Меми, які утілюють алетеїчні історії, посідають серед інших особливе місце, бо саме вони є засобами спростування фейків, отже є безпосереднім знаряддям контрпропаганди. Меми, які утілюють алетеїчні історії, як правило містять ознаки іронії чи гумору, бо використовують когнітивний парафраз. Маркерами таких історій загалом є компоненти наративу супротивника, мемітичні фрази, образи тощо. У цьому контексті відомим, наприклад, є аргумент на користь військової агресії проти України як засобу запобігання розповсюдженню біологічної зброї (отруйних комах, бойових гусаків, голубів тощо). У мемі на Рис. 7 здійснено парафраз цього наративу в комічному ключі. Голуб зображений як боєць полку «Азов» із повною амуніцією та радіо-керуванням, що є переосмисленням фейкового наративу.

Рис. 7. – Алетеїчна історія в інтернет-мемі.

Рис. 7. – Алетеїчна історія в інтернет-мемі.

32Мем слугує компенсацією суспільного запиту на спростування фейків, які розповсюджуються як виправдання збройної агресії.

4.7. Лакунарна історія

33Така історія (erasure) может бути описана у межах операції салієнтності. Така операція передбачає затінення певних фактів чи обставин, які видаються як неважливі чи такі, що не існують насправді. Серед прикладів — мем на Рис. 8, де певні факти видаються неважливими на тлі більш значущих.

Рис. 8. – Лакунарна історія в інтернет-мемі.

Рис. 8. – Лакунарна історія в інтернет-мемі.

34Відомий жест є парафразою ексгумованого фрагмента тіла, руки бійця української армії під Ізюмом після звільнення міста. Характерним є саме жест та браслет із національними кольорами, тобто експліцитне затвердження назламності українців. Втім, поза увагою чи радше затіненим залишається той факт, що це був фрагмент ексгумованого тіла, що людина загибла.

35Компенсаторний ефект складається на тлі травми за рахунок заміщення фонової інформації меседжем жесту та кольору.

4.8. Промінантна історія

36Такі історії (salience) у межах операції салієнтності навпаки виокремлюють певні аспекти ситуації як найбільш важливі.

37Зазначимо, що сам факт війни є промінантним у світовій мережі, так само, як і факт важливості протистояння ворожій пропаганді набуває промінантності в еколінгвістиці. Практично кожний мем, присвячений війні в Україні, є промінантною історією, однак, у цьому типі історій певні аспекти війни, в тому числі інформаційної, постають більш помітними. Маркерами таких історій стають мемітичні зображення чи слова. Наприклад на Рис. 9 у мемі карта України подається як утілення одного єдиного принципового концепту національної свідомості українців, воля, хоча їх набагато більше.

Рис. 9. – Промінантна історія в інтернет-мемі.

Рис. 9. – Промінантна історія в інтернет-мемі.

38Отже, тут примінантність забезпечується мінімальними виразними засобами, які спрцьовують за рахунок увімкнення необхідних асоціацій. Компенсаторна функція такого мему забезпечується на тлі заперечення ідентичності українців через гіперболізацією того, що є для них найбільш цінним чи приємним.

5. Висновки

39Дослідження присвячено інтернет-мемам про війну в Україні як засобам контрпропаганди, що тлумачаться у межах еколінгвістичної теорії. Головним призначенням такого мема убачається захист української аудиторії від зовнішньої агресії шляхом забезпечення цілісності та дінамічної усталеності національно-культурної картини світу.

40Картина світу тлумачиться як динамічне когнітивне утворення, глобальна концептуальна мережа, в межах якої здійснюються певні когнітивні операції, які, власне, і є відповідним підґрунтям мемів. У свою чергу, з урахуванням призначення та внутрішньої структури мему, він убачається засобом утілення історій, з якими ми виживаємо. Такі історії, услід за А. Штіббе, я визначаю як особливі динамічні (на відміну від історій, з якими ми живемо) когнітивні конструкти, що існують у свідомості носіїв певної культури та призначені для збереження їхньої національно-культурної ідентичності.

41В узагальненому вигляді вважаю доцільним згрупувати історії насамперед за ознакою когнітивної операції в їхньому підгрунті, що вносить певну упорядкованість в розуміння критеріїв виокремлення цих історій (Табл. 1). Крім того, в Таблиця 1 означено базові мультимодальні маркери історій, які спостерігаються у мемах.

Таблиця 1. – Співвіднесення типів історій, з якими ми виживаємо, когнітивних операцій у їхньому підґрунті та маркерів у мемах про війну в Україні.

Когнітивна операція

Тип історії     

Мультимодальний маркер історії

уваги/салієнтності

лакунарна

парафразовані чи імпліцитні елементи

промінантна

експліцитні маркери зосередження уваги

оцінювання/порівняння

фреймова

слова чи зображення-тригери, які навіюють ознаки царини джерела

метафорична

слова чи зображення-тригери, які навіюють ознаки конкретної царини джерела

перспективи

ідеологічна

(експліцитні) директивні максими

алетеїчна

мемітичні фрази, образи наративу супротивника

гештальту

аксіологічна

(експліцитні) аксіологічні маркери

ідентифікуюча

слова чи зображення, які маніфестують ознаки приналежності до певного кола чи соціуму (нації)

42У функціональному аспекті також виявлено, що історії, з якими ми виживаємо, утілені в інтернет-мемі, виконують компенсаторну функцію, подібно до компенсації в психології, яка регулює дісбаланс у взаємодії між людиною та її соціальним оточенням. Факторами, які вимагають компенсації, є наслідки військової агресії: травма, емоційна та ментальна нестабільність та інформаційна війна: необхідність самоцензури, розповсюдження фейків про Україну, заперечення національної ідентичності.

Haut de page

Bibliographie

Література

Aikhenvald Alexandra (2004), Evidentiality, Oxford: Oxford University Press.

Appel Markus, Marker Caroline & Gnambs Timo (2019), «Are Social Media Running Our Lives? A Review of Meta-Analytic Evidence», Review of General Psychology, 24(1), 60–74, <https://doi.org/10.1177/1089268019880891>.

Colagè Ivan & D’Errico Francesco (2020), «Culture: The Driving Force of Human Cognition», Topics in Cognitive Science, 12(2), 654–672, <https://doi.org/10.1111/tops.12372>.

Croft William & Cruse D. Alan (2004), Cognitive Linguistics, Cambridge / New York / Melbourne / Madrid / Cape Town / Singapore / São Paulo: Cambridge University Press.

Dawkins Richard (2006), The Selfish Gene, Oxford: Oxford University Press.

Evans Vyvyan (2009), How Words Mean, Oxford: Oxford University Press.

Fill Alwin & Mühlhäusler Peter (eds) (2001), The Ecolinguistics Reader. Language. Ecology and Environment, London / New York: Continuum.

Haig Edward (2001), A Study of the Application of Critical Discourse Analysis to Ecolinguistics and the Teaching of Eco-Literacy, <http://plum.itc.nagoya-u.ac.jp/index.html> (23 May 2023).

Hjelle Larry A. & Ziegler Daniel J. (1992), Personality Theories. Basic Assumptions, Research and Applications, New York / St Louis / San Francisco / Auckland / Bogota / Caracas / Lisbon / London / Madrid / Mexico / Milan / Montreal / New Delhi / Paris / San Juan / Singapore / Sydney / Tokyo / Toronto: McGraw-Hill.

Hoffman Frank (2007), Conflict in the 21st Century: The Rise of Hybrid Wars, Arlington, Virginia: Potomac Institute for Policy Studies, <www.potomacinstitute.org/images/stories/publications/potomac_hybridwar_0108.pdf> (23 May 2023).

Horbyk Roman & Orlova Dariya (2022), «Transmedia Storytelling and Memetic Warfare: Ukraine’s Wartime Public Diplomacy», Place Branding and Public Diplomacy, <www.academia.edu/100672263/Transmedia_storytelling_and_memetic_warfare_Ukraines_wartime_public_diplomacy> (23 May 2023).

Kress Gunther (2010), Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication, Londres: Routledge.

Langacker Ronald (2000), Grammar and Conceptualization, Berlin / New York: Mouton de Gruyter.

Mendoza-Ibanez Francisco J. R. de & Lozano-Pilacio Ines (2019), «A Cognitive‑Linguistic Approach to Complexity in Irony: Dissecting the Ironic Echo», Metaphor and Symbol, 34(2), 127–138, <https://doi.org/10.1080/10926488.2019.1611714>.

Musolff Andreas (2017), «Metaphor and Cultural Cognition», F. Sharifian (ed.), Advances in Cultural Linguistics, Singapore: Springer, 325–344.

Musolff Andreas (2021), National Conceptualisations of the Body Politics. Cultural Experience and Political Imagination, Singapore: Springer.

Sharifian Farzad (2017), Cultural Linguistics, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins.

Shifman Limor (2014), Memes in Digital Culture, Cambridge, Mass. / Londres, England: MIT Press.

Solon Olivia (2013), «Richard Dawkins on the Internet’s Hijacking of the Word ‘Meme’», Wired, <www.wired.co.uk/article/richard-dawkins-memes> (23 May 2023).

Stibbe Arran (2014), «An Ecolinguistic Approach to Critical Discourse Studies», Critical Discourse Studies, 11(1), 117–128, <https://doi.org/10.1080/17405904.2013.845789>.

Stibbe Arran (2021), Ecolinguistics: Language, Ecology and the Stories We Live By [2015], Londres / New York: Routledge.

Taylor John R. & MacLaury Robert E. (eds) (1995), Language and the Cognitive Construal of The World, Berlin / New York: Mouton de Gruyter.

Wiggins Bradley E. & Bowers G. Bret (2014), «Memes as Genre: A Structurational Analysis of the Memescape», New Media & Society, 17(11), 1886–1906, <https://doi.org/10.1177/1461444814535194>.

Haut de page

Table des illustrations

Titre Рис. 1. – Мем як ілюстрація соціальної компенсаторної функції.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-1.jpg
Fichier image/jpeg, 124k
Titre Рис. 2. – Ідеологічна історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-2.jpg
Fichier image/jpeg, 96k
Titre Рис. 3. – Фреймова історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-3.jpg
Fichier image/jpeg, 160k
Titre Рис. 4. – Метафорична історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-4.jpg
Fichier image/jpeg, 90k
Titre Рис. 5. – Аксіологічна історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-5.jpg
Fichier image/jpeg, 52k
Titre Рис. 6. – Ідентифікуюча історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-6.jpg
Fichier image/jpeg, 141k
Titre Рис. 7. – Алетеїчна історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-7.jpg
Fichier image/jpeg, 101k
Titre Рис. 8. – Лакунарна історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-8.jpg
Fichier image/jpeg, 53k
Titre Рис. 9. – Промінантна історія в інтернет-мемі.
URL http://journals.openedition.org/ilcea/docannexe/image/19721/img-9.jpg
Fichier image/jpeg, 85k
Haut de page

Pour citer cet article

Référence électronique

Ievgeniia Bondarenko, « Історії, з якими ми виживаємо: когнітивне дослідження українських військових мемів »ILCEA [En ligne], 53 | 2024, mis en ligne le 01 février 2024, consulté le 26 février 2024. URL : http://journals.openedition.org/ilcea/19721 ; DOI : https://doi.org/10.4000/ilcea.19721

Haut de page

Auteur

Ievgeniia Bondarenko

Université nationale de Kharkiv, Ukraine
ievgeniia.bondarenko.2014@gmail.com

Articles du même auteur

Haut de page

Droits d’auteur

CC-BY-SA-4.0

Le texte seul est utilisable sous licence CC BY-SA 4.0. Les autres éléments (illustrations, fichiers annexes importés) sont « Tous droits réservés », sauf mention contraire.

Haut de page
Rechercher dans OpenEdition Search

Vous allez être redirigé vers OpenEdition Search